Святі на міру третього тисячоріччя

21 жовтня 2011 року у Римі під час святкування Дня Родини папа Іван Павло II проголосить (ewentualnie проголосив) блаженними супругів Луіджі та Марію Белтраме Кватроккі. Це є перше християнське подружжя, яке отримало гідність піднесення до слави вівтаря за свої супружні та родинни чесноти.

Луіджі та Марія Белтраме Кватроккі становили типову мещанську родину, що жила на початку двадцятого сторіччя у Римі. Луїджі був адвокатом, Марія була авторкою книжок на теми виховання. Вони мали двох дочок, та двох синів. Защеплені у родині християнські цінності допомогли дітям розпізнати в собі голос Божого покликання. Всі вони стали священниками та монахинями.

Життя новопроголошенних блаженних являє собою приклад “звичайної” святості. Вони не заклали жодного релігійного ордену, не мали жодних надзвичайних релігійних досвідчинь. Вони не тікали від світу, але через сумлінне виконання своїх щоденних обов’язків – як супруги та батьки – чинили правдомовним своє християнське покликання. Вони шанували гуманістичні вартості – моральні, духовні та інтелектуальні. Це відбивалося і на характері їх відносин, і на способі виховання дітей. Їх дом завжди був відкритий для гостей. Діти виховивались у дусі любові та радості. Своїм родинним життям Луїджі та Марія давали свідоцтво справжньої християнської спільноти: високо цінили спільну молитву, час спільного посилку та любили проводити разом вихідні та каникули. Ці люди вміли цинувати радість буття разом.

Не бракувало в їхньому житті і прикрощей. З багатьма своїми сучасниками вони розділили жах Першої та Другої світової війни, пережили фашистську інвазію і бомбардування, двоє їх синів побувало на фронті. Але все це вони зносили у дусі глибокої довіри до Бога.

Чьому ця беатифікація є такою важливою? На думку коментаторів цієї події так діється тому, що ця родина стає певною іконою “звичайної” святості звичайної людини, яка живе у у сучасному світі. Це є святість, яке є осягальна для звичайних супругів, для звичайних батьків. Разом з блаженними Луїджі та Марією Белтраме Кватроккі Церква отримала ще одни взірець святості. Обок традиційних святих: вчених та мудрих єпископів, героїчних монахів, мучеників за віру з’явилося поружжя, яке релізувало власне покликання на дорозі, якою йдуть багато людей. Бо серед численних шляхів людини у житті сім’я “є першою та найважливішою. Вона є загальним шляхом, в той же час залишаючись особливим, єдиним і неповторним, як неповторною є кожна людина” (Іван Павло II. Лист до сімей). У Римі поговорють також про необхідність впровадження у літургійний календар більшого числа згадок блаженних та святих, яки є взірцем подружнього, батьківського та синовнього життя.

На це потрібен час. Але вже сьогодня ми бачимо, що святість третього тисячьоріччя християнства, яке тільки починається, промовляє до нас мовою родини.

Блаженні Луїджі та Марія, молите Бога за нас!

Олександр Доброєр, жовтень 2001 року